Гідропатична лікарня Одеси

Одеська лікарня гідропатів Братів Шорштейнів

Доктор медицини Мойсей Михайлович Шорштейн відкрив першу в Одесі та на півдні Росії приватну гідропатичну лікарню, розташовану в двох верстах від міста. Вона стала другою подібною лікарнею в Російській імперії після московської. Шорштейн використовував водолікування з великим успіхом. Під час Кримської війни 1854-1856 років він отримав орден Святого Станіслава 3 ступеня за безкорисливість і самовідданість, лікувавши безоплатно багатьох офіцерів у своїй лікарні.

Лікар Шорштейн передав свою гідропатичну лікарню синові Леву Мойсеєвичу, який переніс заклад майже в центр Одеси, на ріг вулиць Карантинної та Грецької. Нове місце було обрано завдяки наявності колодязя з ключовою водою температурою +11 градусів за Цельсієм. У 1875 році за проектом архітектора В.Ф. Мааса був побудований будинок у мавританському стилі.

Лев Мойсеєвич Шорштейн був талановитим лікарем і техніком-конструктором, який розробив і замовив лікувальні механізми та прилади за своїми кресленнями. Лікарня включала вітальню, зал з 28 кабінетами для укутування хворих, зал для гідропатичних операцій з великим басейном, кімнати з паровими ваннами та душем.

Хворі приймалися цілий рік, лікування коштувало 30 карбованців сріблом на місяць, а для одеситів з обмеженими коштами були знижки. Лікарня приймала майже 900 хворих на рік, багато з яких приїжджали з інших міст. Лікували катар шлунку, невропатію, ревматизм, недокрів'я та інші хвороби. Лев Мойсеєвич також лікував пухлини матки та яєчників гарячим душем, а також виводив жовчні та ниркові камені.

Лев Шорштейн був активним у міському житті, був гласним міської Думи та почесним світовим суддею. Після його смерті у 1899 році спадкоємці продали лікарню акціонерному товариству водолікування та купань в Одесі. Лікарня була перебудована за проектом архітектора А.І. Бернардацці. У 1902 році лікарня випустила рекламний проспект оновленого закладу. Пізніше лікарня називалася «Санаторія VITA». У радянські часи в будівлі розташовувалися різні заклади, а на початку XXI століття на її місці побудували офісний будинок.