Польські підприємці в Одесі

Ян Баль, Річард Свєжак, Ковальчук Сигизмунд

Ян Баль, Річард Свєжак та Сигизмунд Ковальчук, пов’язавши своє життя з Одесою, прагнули досягти тут успіху у комерційній діяльності. Проголошення нової економічної політики, здавалося б, створювало для цього всі передумови. Про їхні далекосяжні плани свідчив той факт, що Я. Баль та Р. Свєжак у 1922-1924 рр. були співвласниками взуттєвого магазину у самому центрі міста, на вул. Леніна, 20.

Ян Станіславович Баль народився у 1877 р. на території Польщі у Радомській губернії у селі Служиця в селянській родині. У віці 15 років освоїв фах шевця й перебрався до Варшави. Брав участь у російсько-японській війні 1904-1905 рр., після завершення якої спочатку повернувся до Варшави, а через рік прибув до Одеси, де почав працювати «на себе» за своїм фахом.

Річард Адамович Свєжак народився у 1898 р. у Варшаві у сім’ї шевця. У 1915 р. він переселився до м. Білосток, а вже незабаром до Одеси. Тут його було мобілізовано до війська, але на фронт він не потрапив. У наступні роки він мешкав спочатку у Катеринославі, а потім у Севастополі, де займався шевською справою. У 1921 р. він знову прибув до Одеси.

Сигизмунд Іванович Ковальчук народився у 1887 р. у м. Любліні, мати працювала економкою. Був призваний на військову службу, брав участь у бойових діях, після поранення був демобілізований й оселився в Одесі. Як інвалід війни з 1921 р. займався торгівлею одягом на основі безплатного патенту. У 1927-1929 рр. він торгував музичними інструментами.

20 грудня 1929 р. всі троє були заарештовані органами ОДПУ за обвинуваченням «у антирадянській агітації». Майже щовечора всі вони збиралися на квартирі у Я. Баля для гри у лото. Під час гри вони вели бесіди, піддаючи різкій критиці всі заходи радянської влади. Натомість вони висловлювали захоплення Ю. Пілсудським та загалом вихваляли здобутки Польської держави, будуючи плани обов’язково повернутися до Польщі. Такі відомості про них надали свідки, які були допитані у цій справі. Самі ж заарештовані все заперечували та заявляли про свою лояльність до радянської влади. У підсумку всі троє були вислані з Одеси: Я. Баль та С. Ковальчук до Казахстану, а Р. Свєжак до Північного Краю терміном на три роки згідно постанови особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 24 лютого 1930 р.

На момент арешту Я. Баль був власником шевської майстерні, а Р. Свєжак був кустарем-шевцем. Як склалася їхня подальша доля, залишається невідомим. У 1994 р. всі вони були реабілітовані.

Приналежність до польської національності Ян Баля, Річарда Свєжака та Сигизмунда Ковальчука вказує, зокрема, на той важливий аспект, що каральні органи радянської влади з особливою упередженістю ставилися до осіб цієї національності, використовуючи найменший привід для їхнього арешту. Так повелося ще з травня 1920 р., з часу польсько-радянської війни, коли всіх поляків Одеси було зобов’язано стати на облік. І в тому ж 1920 р. було ліквідовано першу «Польську організацію військову», у 1921 р. – другу, наслідком чого став розстріл десятків осіб, включно з жінками та дівчатами. У 1930-х роках органи ОДПУ та УНКВС знову почали проводити арешти поляків в Одесі, обвинувачуючи їх у приналежності до філії «Польської організації військової». На цей раз каральні органи виявляли «ворожий польський елемент» на одеських заводах і фабриках, в порту, на залізничному транспорті, в інститутах і польських школах. Набір пред’явлених до них обвинувачень був «традиційним»: «підготовка до збройного виступу проти радянської влади, підготовка диверсійних актів, нелегальний перехід кордону тощо».

Матеріали архівно-слідчої справи Ян Баля, Річарда Свєжака та Сигизмунда Ковальчука дозволяють відтворити один з епізодів життя Одеси під час НЕПу. Тоді підприємницькі амбіції та бажання вільно обирати місце проживання стикалися з радянською реальністю, де влада та її каральні органи вирішували, як люди повинні жити.