top of page
Odesa Decolonization

Солодка імперія Братів Крахмальникових

Солодощі фірми «Брати Крахмальникових» в Одесі


У 1820 (або 1825) році Абрам Вольфович Крахмальников (Крахмальник) (1800-1883), «майстер одеського хлібопекарського цеху», відкрив невеличку майстерню на Малій Арнаутській вулиці, де випікав пряники. Згідно з одеськими довідниками, в середині ХІХ століття на його фабриці працювали 15 робітників. У 1853-1855 роках, під час Кримської війни, Абрам Крахмальник збагатився, поставляючи хліб російській армії.


Абрам був багатодітним батьком, але лише двоє з його синів — Лев (1864-1915) та Яків (1860-?) — успішно продовжили кондитерський бізнес. Вони значно розширили виробництво і в 1893 році відкрили на Молдаванці у власному домі на розі вулиць Госпітальної (Богдана Хмельницького) та Глухої (Запорізької) «Конфектну та пряничну фабрику», яка швидко нарощувала випуск солодощів. Підприємство Крахмальников незабаром стало одним з вагомих підприємств на півдні України.


У 1906 році брати значно розширили підприємство, побудувавши нові цехи на вулиці Середньофонтанській № 4-6, в районі Чумки. У 1910 році на фабриці працювало 400 робітників, за здоров’ям яких слідкував лікар. Оборот підприємства складав 1 200 000 рублів, на ньому були встановлені два парові двигуни потужністю 80 кінських сил. Брати Крахмальников стали купцями.

Солодка продукція братів Крахмальников продавалась в Одесі в декількох магазинах: на Малій Арнаутській, 109, де починав працювати їх батько Абрам, та на розі вулиць Катерининської та Базарної. У 1900 році Крахмальников почали використовувати спеціальні автомати для продажу «конфект», які були розташовані в центрі міста: в Олександрівському парку та на Миколаївському (Приморському) бульварі. Але влада міста заборонила їх використання через натовпи.


Шоколад, який виготовляли Крахмальникові, одержав золоті медалі на виставках на початку ХХ століття в Лондоні, Парижі та Москві. В асортименті підприємства були: драже, монпасьє, шоколад, какао, мармелад, карамелі, столові та десертні конфекти, пряники, англійські бісквіти, варення та інші кондитерські вироби. Крахмальников вважали себе першими виробниками монпасьє на Півдні.


Для обгорток «конфектів» використовувалися яскраві та цікаві картинки. У нашій колекції є обгортки з малюнками жінок з усього світу та інші.


Солодку продукцію Лев та Яків Крахмальникові розміщували в спеціальних металевих та картонних коробках — бонбон’єрках, які виготовлялися на їх же фабриці.


Брати Крахмальников були багатодітними батьками. Їхні дочки навчалися в гімназіях, а сини в комерційному училищі, яке фінансово підтримували одеські підприємці. На честь засновника Абрама в кожного з братів був син Абрам. Один з них, син Якова, дружив з письменником І. Е. Бабелем.


Напередодні 1914 року фабрика Крахмальникових стала найбільшим кондитерським підприємством півдня України, з майже 500 робітниками та оборотом 1 750 000 рублів. Під час революційних змін брати Крахмальников виїхали за кордон. Їхні діти та онуки розлетілися по всьому світу. Їхнє підприємство на батьківщині було націоналізовано.

У радянські часи в цехах Крахмальников працювала найбільша в Одесі державна кондитерська фабрика «Піщетрест», пізніше — фабрика імені Рози Люксембург, ще пізніше — ЗАТ «Одесакондитер», а потім — «Одеса-люкс» та просто «Люкс». Фірмовий магазин кондитерської фабрики називався «Золотий ключик». Він розташовувався багато років на Дерибасівській вулиці. Малюнок архітектора і художника Генріха Топуза показує Дерибасівську з яскравою вітриною цього магазину.


Початком роботи кондитерського підприємства вважався 1820 рік, коли Абрам Крахмальник почав пекти пряники. Таким чином, підприємство пропрацювало в Одесі майже 200 років. Наразі воно не працює.


У 2019 році 17 правнуків та праправнуків одного з братів Крахмальникових — Льва Абрамовича — зібралися в Одесі, щоб згадати своїх предків. Вони фотографувалися біля споруд, де колись працювало підприємство їхніх предків, та провели зустріч у Золотому залі Літературного музею. Пізніше нащадками була видана книга про історію цього підприємства та сім’ї.

Comments


bottom of page