Торговий дім Кортацці

В умовах інтенсивного розвитку Одеси XIX ст. увагу привертає торговельний будинок родини Кортацці. Хоча в інформаційному просторі часто згадували про англійське походження Джеймса Кортацці, В. Сартор вказував на його італійське коріння. На нашу думку, О. Феденко більш обґрунтовано довела його італійське (венеціанське) походження, підкреслюючи, що він представляв англійський капітал і був протестантом.

Торговельний будинок Кортацці входив до десятки найуспішніших торговельно-банківських корпорацій. Контора "1. et I. Cortazzi" заробляла понад 2 млн рублів на рік, очолюючи списки найпотужніших фірм свого часу. У 1834–1839 рр. обороти торговельного будинку сягали понад 20 233 456 рублів, що становило 10,6% торгівлі зерном через одеський порт.

Найвидатнішою особистістю родини був Джеймс Кортацці. Як градоначальник Одеси (1848–1857), він подовжив термін порто-франко на 5 років. Крім того, він був одеським гласним міської думи, брав участь у роботі багатьох міських комісій, формував торговельний, архітектурний та культурний образ Одеси. Він разом з містом пережив холеру 1848 р. і активно боровся з епідемією.

Крім громадської діяльності, Джеймс займався підприємництвом. Його основним партнером був М. Є. Петрококіно, який починав бізнес у будинку Кортацці разом з В. Ф. Вагнером ще в 1830-х роках. З 1810-х років Джеймсу належав престижний "Англійський магазин", де продавали дорогі англійські товари. Магазин розташовувався на розі Рішельєвської та Дерібасовської.

У 1817 р. Джеймс взяв на роботу до магазину В. Вагнера, який зробив там кар’єру до старшого управителя і сприяв успішності Джеймса. Скориставшись режимом порто-франко, Кортацці почав вкладати гроші в зернову торгівлю і став одним з найбільших оптових торговців. Після успіху "Англійський магазин" відійшов на другий план, а головним партнером став М. Петрококіно.

У 1838 р. Джеймс разом з партнерами заснував спільну компанію – цукровий завод. Для виходу на зовнішній ринок Кортацці використовував пароплави, зокрема бриг "Фаворит". У 1839 р. його зернова компанія досягла річних оборотів у 4 578 077 рублів, але потім раптово зникла з ринку.

На початку 1840-х років торговельні операції Кортацці не були успішними, і його прізвище не згадувалося серед найвпливовіших експортерів Одеси. Однак його прізвище ще довгий час залишалося серед найуспішніших і найвпливовіших у регіоні.

У середині XIX ст. Джеймс завоював довіру одеситів, жив не тільки для себе, а й для громадськості, що дозволило йому бути обраним на посаду міського голови тричі поспіль. Завдяки його діяльності місто уклало вигідні торговельні контракти, а сам Кортацці збудував нові навчальні заклади і активно займався благоустроєм.

Однак, деякі сучасники згадували його як заможного бізнесмена, який полюбляв розкіш і гуляння. Він не знав російської мови і підписувався французькою, а всі звернення направляв до секретаря. Кортацці вважався улюбленцем М. Воронцова, але граф Строганов мав про нього негативну думку. Його звинувачували у недобросовісних діях, що призвело до слідства і суду. Після розгляду справи його засудили до ув’язнення, де він прожив недовго після звільнення через хворобу.

Громадськість Одеси була шокована цією історією і вважала звинувачення наклепом, а Кортацці – жертвою надмірної заповзятості секретаря.

Життєвий шлях Джеймса Кортацці був наповнений значними торговельними успіхами та громадським визнанням, хоча й не обійшовся без фінансових, адміністративних та судових проблем.