Історія одного банкірського роду

Герман Рафаловіч

Герман Рафаловіч – відомий одеський бізнесмен і банкір XIX століття єврейського походження. Існує мало відомостей про його життя, навіть головні факти викликають суперечки. Він народився, найімовірніше, не раніше 1830 року. Герман заснував одеську фірму «Рафаловіч і Ко», проте точна дата створення невідома. За іншою версією, фірму заснували Абрам Рафаловіч зі своїм сином Левом у 1843 році. Назву фірми часто згадують як «Федір Рафаловіч і Ко», але точна юридична назва залишається невідомою. Торгівельний будинок Рафаловіча виник після банкірського будинку Родокасанакі, з яким Герман співпрацював усе життя. Фірма Рафаловіча вважалася однією з найпотужніших в Одесі. Він підтримував банківські зв’язки і проводив операції з Петербургом, Парижем і Лондоном. Керівник Департаменту державної економії Державної ради А. Абазе називав його «мій банкір», проте деталі їхніх операцій невідомі.

Родоначальником бізнесової династії Рафаловічів в Одесі був Абрам Зейлікович Рафаловіч, який народився близько 1784 року і прибув до Одеси близько 1807 року з Австрійської імперії. Швидко став головою одного з найпотужніших торговельних будинків Одеси, який шанували містяни. Він займався кредитуванням місцевих підприємців і торговців, маючи підтримку місцевого керівництва, зокрема Новоросійського і Бесарабського генерал-губернатора М. С. Воронцова. Останній характеризував Абрама як людину чесну, гостру і точну, що сприяло розвитку його бізнесу в регіоні. Абрам був членом Одеського будівельного комітету та Імператорського товариства сільського господарства. У 1856 році він посів 8-ме місце серед 123 найвідоміших одеських купців.

У Абрама народились сини: Онисим, Соломон-Артур (Артемій), Федір, Лев та Герман, який став відомим комерсантом не тільки Одеси, але й всієї Південної України, а також доньки Аннета і Олена. Після прийняття Абрамом православ’я імена його дітей були змінені. Рафаловічі володіли великою кількістю нерухомості в Одесі. У газеті «Одеський вісник» було оголошення про здачу в оренду трьох кам’яних лавок. За Рафаловічами були записані у власності будинки на вулиці Військовий спуск, 3, на вулиці Торговій, 12, дача на березі моря, дача за Ботанічним садом. Це давало родині неабияку повагу в місті.

Рафаловічі були членами першого правління Одеського міського кредитного товариства. Вони створили Петербурзький, Київський комерційний та Російський для зовнішньої торгівлі банки, а також брали участь у заснуванні Одеського торговельно-промислового банку і Бессарабо-Таврійського земельного банку.

Після смерті Абрама Рафаловіча єдиним керівником банківсько-кредитної імперії ненадовго став його син Федір, який керував справами до розподілу капіталу між іншими членами родини. Федір помер у 1882 році. За життя він також відзначився благодійною діяльністю, заснувавши жіноче училище.

Життя родини не обходилось без ризику і фінансових складнощів. Герман Рафаловіч цікавився політикою і певний час обіймав посаду бразильського консула в Одесі. У 1869 році він брав участь у заснуванні Петербурзького облікового та позикового банку, а у 1871 році – Одеського комерційного банку.

У родині були й бізнесові невдачі. З 1875 року була спроба виготовлення крохмалю на фабриці, але через кілька років виробництво довелось згорнути через поганий збут. Одесити купували іноземний крохмаль, незважаючи на те, що місцевий був дешевшим.

Онук Абрама Рафаловіча, Олександр Федорович, зазнав фінансових труднощів через валютні операції. Він вклав гроші в золото за порадою А. Абаза і грав на різниці курсів, що призвело до боргових зобов’язань. Спеціальна наглядова рада під керівництвом П. Маліцкого намагалася врятувати Олександра від банкрутства, але 1 грудня 1894 року було оголошено про ліквідацію торгівельного будинку «Рафаловіч і Ко».

Після смерті батька у 1860 році Герман переїхав з родиною до Парижа, де провів більшу частину свого часу. Його син Артур Германович успішно організовував рекламу цінних російських паперів у Парижі.